ТВОРЧІСТЬ
ПРОФОРІЄНТАЦІЯ
За вікном світило сонце, пташечка співала,
Я сиділа на роботі, в столі прибирала.
Сонце гріло мені спину, вуха цілувало,
На подвір’ї пси бродячі гризли жовте сало.
Раптом двері відчинились і до мене прямо
Зайшов Уілліс Брюс, Шварцнеггер і Сердючки мама.
– Добрий день! Ви нас впізнали? – й смикає плечима.
А у мене потемніло в очах й під очима.
– Так вітаю Вас, Good morning? – ледве промовляю,
Бо англійською я більше нічого не знаю.
– Заспокойтеся, не треба зовсім хвилюватись!
Ми приїхали, бо хочем тут у вас навчатись.
– Хто навчатись? В стільки років? (мовити боюся)
Ви ж, Арнольд, такий роками як моя бабуся!
– Уточняю, - каже мені матуся Сердючки –
Це навчатися тут будуть Шварцнеггра онучки.
Ми училище це ваше знайшли в інтернеті.
Ви рекламу розміщали в соціальні сєті?
– Так, рекламу ми давали, що набір триває,
Та директора сьогодні на місці немає...
– А навіщо нам директор? – вже стали сердитись, –
Нам дозволив президент у Грицеві вчитись!
Ми поставим ліхтарі вам, покладем дороги,
Щоб Арнольдові внучата не побили ноги.
Вони гарно вишивають, шиють і малюють,
Ліплять з глини, вирізають, стіни декорують!
Поселіть їх в гуртожиток, в звичайну кімнату,
Бо вони раніше мали в п’ять поверхів хату!
Хай побудуть в вас, повчаться тут, такі хороші,
Може, трохи зрозуміють, де беруться гроші!
Треба, певно, парк ваш - знести! й ставок засипАти!
І уже аеропорт будем будувати!
Бо дівчатам добиратись далеко й незручно,
А це все ж таки Арнольда Швацнеггра онучки!
І давай тоді ці гості мене обіймати,
Цілувати по три рази й мої руки жати.
Обіймав мене Брюс Уілліс, Шварцнеггер, Сердючка,
Попливло все у очах і потерпли ручки.
Від обіймів отих дружніх я уся сіяю,
Розумію, що, напевно, свідомість встрачаю...
Я прокинулась від того – колега гукає:
«Володимирівно, де Ви? Машина чекає!
Киньте в сумку Ви буклети й наші візитівки,
Поїдемо «по набору» десь у Шепетівку!»
(жовтень, 2017)
ВИШИВАЛЬНИЦЯ
Якось мені зустрівся однокласник
І запитав на кого я учусь,
І здивувався він і засміявся,
Коли почув: ,,На вишивальницю"
- А що хіба на це ще треба вчитись?!
Ти ж іще в школі шось там вишивала!
Оце наука - ниточку водити!
Та ось що я йому на це сказала:
Є настил, гладь, стебнівка і низинка,
Качалочка, поверхниця, штапівка,
Соснівка, перебір, і бігунець,
Хрестикування, вистіб і ляхівка,
Обмітка, козлик і набирування,
Вирізування, тамбур, кафасор,
Шви оксамитові, шотландські, зубцювання,
Зерновий вивід (городоцький шов),
Тамбурний шов і ткацький, і лиштва,
Кривулька, ланцюжок і прошиття,
Мережка прутик і мережка шабак -
Це справа усього мого життя!
Ти й назви технік не запамятаєш!
А я усе це вправно вишиваю!
По світу в вишиванці я крокую,
Традиції народу я шаную! (вересень, 2018р.)
НЕ ТАК, ЯК ХОЧЕТЬСЯ
Все.
Нарешті. Дочекалась. Прийшов день зарплати!
Дуже
вчасно, бо потрібно дещо покупляти.
Порошок
пральний скінчився… і шампуню трохи.
Докупити
треба рису, гречки і гороху.
Меншій
донечці потрібно куртку купувати
І в
садочок взуття змінне, бо вже маловате.
А для
старшої потрібні тепліші колготи
І ,
напевно, іще гольфик… і зошит на ноти.
В банк
забігла – поплатила усі комунальні:
Світло,
газ і за садочок – цифри віртуальні!
Зайшла
потім у аптеку, щоб купити ліки –
Вушні
краплі я взяла свому чоловіку,
(бо
щодня йому кажу я, ЩО нам треба в хату,
та
здається, що у 30 став недочувати!)
Порошок,
шампунь і фейрі, щоби посуд мити,
І рукав
для запікання – смакоту робити.
Ще цієї
ночі чула, що шкреблася миша,
Тож
купила мишоловку – буде в хаті тиша!
А на
вулиці зустріла з Херсону машину,
Взяла
ящик помідорів (закрию на зиму).
Поповнила
телефона собі і дитині
І
згадала, що прививки треба дати свиням.
Тож
забігла в ветлікарню і лікар звірячий
Сказав:
«Завтра усі зробим щеплення свинячі!»
Наостанок
в продуктовий я пошкандибала:
Хліба,
масла, майонезу, копченого сала,
Ковбаси
на бутерброди, чаю і олію…
Вже
гадаю, чи усе це донести зумію…
Вийшла.
Стала на порозі. Гаманець тримаю,
В голові
свої покупки я перебираю.
Може, я
десь загубила зарплати частину?
Чи
сховала у кишеню хоч би половину?
В
гаманці лишилась гривня із моїх покупок!
А попереду чекали 30 довгих суток…
(жовтень, 2018)
ХУДОЖНИКИ - ТО ЛЮДИ УНІКАЛЬНІ!
Художники - то люди унікальні!
І як говорять часом у казках,
Вони тому бувають геніальні,
Що народились з пензлем у руках.
Малюють на папері й на тканині,
Малюють вдень і часом уві сні.
Малюють пальцем по піску чи то по глині,
А взимку - на замерзлому вікні.
Дитячі твори на шпалерах,
Вкривають стіни наче шаль,
І чудернацькії химери
Наносить крейда на асфальт.
Малюють вугликом на плоті,
по камені ножем шкребуть,
І в школі по зеленій дошці
І ще на лавці чим-небудь!!!
Вони настільки унікальні,
Й настільки руки золоті,
Що навіть вила в них звичайні
І ті - малюють по воді!
Нема паперу часом під руками?
Й грошей бракує їм на полотно? -
Вони малюють салом й огірками,
Бо шось вони ,,так бачуть" все одно!
Художники - вони поети! -
Не смійтесь, любі друзі! Тихше!
Адже художник не МАЛЮЄ,
Він всі свої роботи ПИШЕ! (вересень, 2019)
СЛОВО ВИПУСКНИКІВ
1. Але рано чи пізно закінчиться наше навчання,
І диплом про освіту отримаєм ми накінець,
І тоді перед кожним, перед кожним постане питання,
Як роботу знайти до душі і наповнити свій гаманець.
І хай скептики кажуть: "Мистецтво - не спосіб прожити"
І хай кажуть, що нам з України потрібно тікати,
Ми - майбутнє цієї країни, бо ми - її діти!
А Європа? Ми запросто зможем свою збудувати!
2. Тут жовте поле і блакитне небо.
І Україна тут передусім! (ПОКАЗУЮЧИ НА СЕРЦЕ)
І скажем вам, що іншої не треба
Лише вона потрібна нам усім!
І хоч уже всі двері відчинили
І так солОдко манить всіх безвіз,
Ми свою землю рідну не покинем
Бо Україну любимо до сліз!
Ми будемо говорити -
Безвізом нас не купити!!!
Ми руку свою на серці
Тримаєм не просто так!
І власними ми руками
Збудуємо ТУТ майбутнє!
Бо кожен у своїй справі
Хтось майстер, а хтось мастак!
Майбутні художники,
кравці і дизайнери ,
Електрики й поварі
Потрібні своїй землі!
(жовтень, 2019)
СТОПНАСИЛЛЯ
У моєму житті жорстокості місця немає.
У моєму житті я не хочу насилля чинить.
У моєму житті сильний слабшому допомагає
Й жоден голос від страху і сліз не бренить.
Тут, у мене, в країні моїй веселковій
Жодна мати руки не здійме на дитя.
Тут панує повага і спокій у кожному домі
Тут панує щасливе й безпечне життя.
Тут, у мене, в країні моїй кольоровій
Чоловік - це герой, а не кривдник і кат!
Тут всі діти й дорослі щасливі й здорові.
Один одному кожен - товариш і брат!
Тут, у мене, в країні моїй небувалій
Страшне слово війна вже забули давно.
Тут у нас не стріляють, не б'ють, не вбивають
Бо тут кожен за всіх, і усі заодно!
Тут, у мене, в країні моїй неймовірній
Ти не станеш насмішкою, блазнем, рабом
Тут всі різні, але всі ми рівні
Всі проблеми в житті ми долаємо легко, разом!
Я запрошую вас поселитися в нашій країні
Закопай всі ножі і забудь всі образи! ходи!
У країні, де всі ми успішні! Красиві! Єдині!
Без насилля і горя живемо щасливо завжди!
(листопад, 2020)
ДІАЛОГ
Як умру, - казала баба Василина діду,-
Не дай Бог щоб написали, що то від ковіду!
І де воно узялося на людськую расу?!
Таке навіть не снилося кобзарю Тарасу!
Чи з Китаю із Гонконгу - то ніхто не знає!
А от Ганька кривонога на картах гадає,
І щодня трясе колоду, як малу дитину!
І гадає, чи ще довго бути карантину!
Ганька каже, чуєш діду?! Ти шо геть не слухав?
Чула смак і нюх втрачають! А ти втратив вуха?
Як балакаю з тобою, слухай мене, діду!
Бо візьму й настарість років від тебе поїду!
Так от, чуєш, що казала кривонога Ганька?
Що приснилася їй якось з кишами таранька!
А у п'ятницю, у страсну, снилися їй коні,
А над кіньми висли хмари - сині і червоні!
А учора по обіді, як лягла дрімати,
То приснилось, що вакцину вже стали давати!
Ганька сни свої детально аналізувала,
І коли цей вірус згине, то так і не взнала!
Так оце я все до чого? Якуюсь тривогу
Навіяла ота клята Ганька кривонога!
Я ж все життя тобі кажу, Петре, й забути невсилу,
Що це ТИ мене, не ковід, заженеш в могилу!
Люба моя дорогенька! Мила Василино!
50 і 9 років ти моя дружина!
Після вишколу такого - правди ніде діти -
Не страшний мені ніякий ковід-вірус в світі!
А якщо без жартів, мила, по правді сказати, -
Треба руки мити з милом й маску одягати!
Мусим ти і я, й всі люди кожну божу днину
Дотримуватись всіх правил і норм карантину!
І тоді у Україні і в цілому світі
Зможуть вірус побороти і спокійно жити!
(березень, 2021)
Коментарі
Дописати коментар